Свіжі новини

Земельна сфера

Відповідно до закону 5600 про мінімальне податкове навантаження, з 1 січня 2022 року власників паїв зобов'яжуть сплачувати податки на земельні ділянки. Однак деякі громадяни можуть цього уникнути, адже законом передбачені виключення.

Категорії громадян, які можуть не сплачувати податок:

• власники земельних ділянок, які використовують землю для власних потреб;

• люди, які продають продукцію зі свого паю і сплачують належні податки на доходи;

• власники дач та прибудинкових ділянок площею до 50 соток;

• власники земельних паїв, які розташовані в межах населеного пункту, дачного та садового кооперативу;

• власники ділянок, отриманих через приватизацію в кооперативах у зоні відчуження.

Нагадаємо, мінімальне податкове зобов'язання обчислюється за формулою: МПЗ = НГО × S × К × М / 12.

НГО - нормативна грошова оцінка 1 га земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації.
S - площа земельної ділянки.
М - кількість календарних місяців, протягом яких земділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.
К - коефіцієнт, який становить 0,05.
Зазначається, що для фізосіб - підприємців - платників єдиного податку IV групи при обчисленні мінімального податкового зобов'язання щодо земельних ділянок, що належать до сільськогосподарських угідь, застосовується коефіцієнт К у половинному розмірі.

Мінімальне податкове зобов'язання визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на календарний рік, що передує податковому (звітному) року.

Потрібна допомога адвоката? Не вагайтесь!!! Адже лише професійний адвокат Вам допоможе!

Спадкування

Спори між родичами за спадщину - поширене явище. Причому іноді спори виникають навіть між самими близькими людьми.

Для запобігання конфліктів, законодавство передбачило порядок спадкування і поділу спадкового майна.

Спадкування по закону. Черговість спадкоємців.

Після смерті родича виникає питання про спадкування. Хто буде спадкувати? Як ділити спадщину? Кому що дістанеться?

Якщо за життя не було складено заповіту, спадкування буде проходити по закону. У відповідності до законодавства спадкування проходить в порядку черговості, в залежності від ступеня родинних зв'язків.

Самі найближчі родичі померлого - дружина / чоловік , діти, батьки - вступають у спадщину у першу чергу.

Чоловік / дружина

Право на спадщину має тільки той з подружжя, з яким померший перебував в офіційному зареєстрованому шлюбі. Сумісне проживання в цивільному чи церковному шлюбі не дають право на спадкування у першу чергу.

Якщо чоловік та дружина розлучитись за день до смерті, вони позбавляються права спадкувати один після другого.

При наявності сумісного майна подружжя доля померлого буде розподілена між спадкоємцями, в числі яких буде також дружина / чоловік. Таким чином, чоловік / дружина отримає половину сумісного майна, яке належить їй як співвласнику і частку спадкового майна після померлого.

Діти

Право на спадщину мають всі діти померлого, і ті, що були народжені у шлюбі, і ті, що були народжені поза шлюбом, усиновлені діти, народжені після смерті батька ( на протязі наступних 10 місяців).

Батьки

Батьки, які пережили свою дитину, мають право на спадщину на рівні з чоловіком / дружиною та дітьми ( в тому числі і ті, що усиновили дитину).

Не мають право спадкувати батьки, як були позбавлені батьківських прав.

Спадкова трансмісія

Буває так, що спадкоємець першої черги (син або донька) помирає раніше самого спадкодавця або разом з ним. Тоді застосовується право представлення, відповідно до якого внуки спадкодавця отримають право на спадщину замість свого померлого батька / матері.

Внуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Спадщина ділиться порівну між представниками першої черги.

Якщо спадкування за правом представлення здійснюється кількома особами, частка їхнього померлого родича ділиться між ними порівну.

Спадкоємці, які прийняли спадщину, вправі за взаємною згодою здійснити поділ спадкового майна, який провадиться відповідно до часток, належних кожному із спадкоємців. Поділ спадкового майна оформляється договором спадкоємців. У договорі про поділ спадкового майна визначаються реальні частки спадкоємців у спадковому майні.

УВАГА! Обов'язкова частка при спадкуванні за заповітом

Права деяких першочергових спадкоємців враховуються навіть при наявності спадкоємців за заповітом.

Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

Строки спадкування для першої черги

Відповідно до закону, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом даного строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Якщо ніхто з першочергових спадкоємців не вступив у спадкування, це право надається другій черзі.

Потрібна допомога адвоката? Не вагайтесь!!! Адже лише професійний адвокат Вам допоможе!

Е-лікарняний: що потрібно знати